9. День кар'єри

1. Секрети успішної співбесіди.

Співбесіда з роботодавцем — для більшості із нас доволі хвилюючий процес. Особливо, коли не маємо роботи, а її сильно потребуємо.

Витратьте небагато часу, підготуватися до майбутньої співбесіди з роботодавцем: продумайте можливий сценарій, уявіть хід розмови, і як саме Ви будете доводити, що дійсно підходите для цієї роботи — це значно підвищить шанси на успіх.

Заздалегідь обдумайте свої відповіді на можливі запитання, які представник роботодавця може задати Вам на співбесіді. На перший погляд ці запитання на співбесіді здаються простими та банальними й не вартими уваги. Проте нехай це не вводить в оману! Відповіді можуть багато чого розказати про Вас як про фахівця та людину.

У допомогу ми склали для Вас список популярних питань на співбесідах + одразу підкажемо, як правильно на них давати відповідати. Але користуйтеся цими прикладами лише в якості орієнтира (або для натхнення). В жодному разі ! Не повторюйте шаблонні відповіді.

Вас мабуть ще цікавить: Чи зададуть Вам достеменно ці запитання на співбесіді? На жаль, цього не вгадає ніхто…

#1 Розкажіть щось про себе?

На будь-якій співбесіді Вас попросять коротко презентувати себе. Не потрібно згадувати повну історію свого особистого життя і кар’єри. Зробіть акцент на тому, що може бути важливим для конкретного роботодавця. Як Ваші освіта, досягнення, досвід допоможуть втілити з Вашою допомогою у життя його проекти.

З іншого боку це питання є й перевіркою комунікативних навичок. Для гладкої відповіді краще написати коротенько автобіографічну розповідь про себе на папері, зберігати цей клаптик, щоразу виправляючи моменти, які вважаєте за потрібне, аналізуючи розповідь за результатами кожної із співбесід. Так за кілька співбесід вдасться довести розповідь до ідеалу. Говоритимете спокійно і без пауз, без думки в голові: “Щоб про себе додати такого”… не відволікаючись на сторонні теми.

#2 Як Ви дізналися про вакансію?

Продемонструйте рекрутеру, що Вас дійсно цікавить посада в його компанії. Не варто говорити, що дана вакансія «просто так десь попалася випадково на очі», була однією з десяти відібраних на сайті пошуку роботи. Навіть якщо це так, відзначте, чим вона привабила Вас більше, ніж інші. Якщо Ви почули про роботу від знайомої людини, на ІТ заході чи у ЗМІ, обов’язково говоріть про це. Підкресліть, що Вам презентували компанію як одну з найкращих для розвитку й можливостей!

# 3 Що Ви знаєте про компанію?

Не йдіть на співбесіду, знаючи лише назву компанії та сферу її діяльності. Як і в попередньому пункті, тут важливо показати зацікавленість саме в цій вакансії. Потратьте час на вивчення кількох продуктів компанії, її досягнень, цілей. Вдалим рішенням буде розказати про бажання глибше розвиватися у деяких трендових напрямках пріоритетних для компанії. Можна сказати: “Я теж поділяю такі підходи, тому що і кілька прикладів з власного досвіду минулих проектів…”. Відзначте, що Ви ознайомилися на спеціалізованих майданчиках із попередніми відгуками працівників стосовно методів роботи компанії, і Вас все описане цілком влаштовує для плідної співпраці.

#4 Чому ми маємо взяти на роботу саме Вас?

Питання багатьох збиває з пантелику. Тут варто відкинути страх себе хвалити, подекуди й природню скромність. Розкажіть про всі свої досягнення в своїй сфері, про відомих клієнтів, про те, як Ви підвищували кваліфікацію. Дайте роботодавцеві знати, чим Ви кращі за інших. Якщо ж у Вас немає досвіду, розкажіть тоді про свої амбіції пов’язані з даною компанією.

#5 Чому Ви хочете отримати цю роботу?

Усі, практично без виключення роботодавці, прагнуть наймати у штат людей фанатів своєї справи, а не просто заробітчан. Розкажіть, чим Вас приваблює те чим Ви займаєтеся і які перспективи Ви бачите для себе у професії тестувальника ПЗ чи в ІТ. Ця відповідь повинна бути перш за все щирою!

#6 Назвіть свої позитивні якості?

Однозначно не варто намагатися бути дотепним, жартувати, посміхатися і переводити тему, як багато хто зна робить почувши це запитання. У цій відповіді слід максимально аргументувати, скажімо, як Ви використовували свої достоїнства на попередній роботі. Наприклад, “Я комунікабельна людина, тому на минулій роботі не лише виконувала свої безпосередні обов’язки, а й із превеликим задоволенням вела телефонні переговори”.

#7 Назвіть негативні якості?

Для початку усвідомте, негативні якості є у всіх і у великій кількості, коли задуматися! Особливо лінь у меншій чи більшій мірі — присутня у всіх без винятку! Зміст? Обманювати себе і рекрутера, говорити, що у Вас немає негативних сторін. Стратегія така ж, як і в попередньому пункті: говоріть чесно. Важливо не лише перерахувати свої слабкі сторони, а й сказати, як Ви над ними працюєте. Наприклад, якщо Ви не знаєте англійську мову на достатньо високому рівні, скажіть, що Ви її постійно працюєте над її покращенням, відвідуєте курси або плануєте це неодмінно зробити.

Можна і схитрувати: згадувати риси характеру, які з одного боку можуть бути негативними для Вас, але позитивними для працедавця. Наприклад, риси надмірного перфекціонізму, допитливості, начебто недоліки, проте для професії тестувальника ПЗ — ці почуття корисні.

#8 Назвіть Ваше головне професійне досягнення?

Ніщо не говорить «найми мене» красномовніше, аніж Ваші успіхи, тому не соромтеся розповідати про них! Відмінний спосіб зробити це — коротко описати ситуацію і завдання, щоб ввести інтерв’юера у контекст, і більшу частину відповіді присвятити опису своїх дій й досягнутого результату. Наприклад: «За місяць мені вдалося оптимізувати процес, що заощадило 10 людино-годин в групі і зменшило кількість помилок у коді на 25%».

Роботодавець перевіряє, чи ставитеся ви до своєї роботи з пристрастю, чи горять у Вас очі, коли Ви розповідаєте про улюблену справу. Якщо з усіх своїх проектів Ви не можете виділити жодного цікавого — цей бал не у Вашу користь. Досвідчений HR також зверне увагу на те, як описуєте ситуацію: привласнюєте всі заслуги, чи згадуєте про колектив, який працював над задачею разом із вами.

#9 Розкажіть про конфлікти на минулих місцях роботи і їх рішення?

Задаючи це запитання роботодавець перш за все оцінює Ваші Soft Skill -ли. Потенційному роботодавцеві не важливо, як часто Ви виходите переможцем у конфліктних ситуаціях й наскільки мирно усе закінчилося. Його ціль узагалі уникнути людей схильних до суперечок!

ПАМ’ЯТАЙТЕ: У ІТ всі без винятку роблять ставку на командних гравців! Людей які будуть працювати не на себе, а на загальний результат! Тому побудуйте Вашу відповідь так щоб, зробити акцент на власному вмінні знаходити компроміси з колегами. І навіть, якщо у Вас були конфліктні ситуації на попередньому місці праці, краще узагалі не згадувати про те, що Ви на когось колись тримали шматочок зла

#10 Де Ви бачите себе через п’ять років?

Врахуйте, задаючи це запитання HR хоче знати:

1.наскільки високі у Вас амбіції (з відповіді зазвичай буває ясно, чи задавали Ви самі собі це питання?)

2. наскільки реалістичні Ваші кар’єрні очікування.

3. наскільки пропонована позиція відповідає Вашим цілям і амбіціям?

Отже, відповідайте відповідно. Конкретно розкажіть про свої цілі, як Ви плануєте свій кар’єрний шлях, а не на яких вершинах Ви б хотіли себе бачити. Якщо позиція не цілком відповідає вашим прагненням? Будьте відвертими, скажіть, що Ви не зовсім чітко сформували бачення свого майбутнього, але думаєте, що досвід роботи на позиції, у компанії зіграє важливу роль у Вашій подальшій кар’єрі і згодом допоможе Вам прийняти правильне рішення у житті.

Ні в якому разі не говоріть, що Ви плануєте змінити сферу діяльності. Крім того, не говоріть про гроші, відповідаючи на це питання. Акцентуйте увагу виключно на кар’єрному розвитку.

#11 Чому Ви пішли з колишньої роботи?

ОСОБЛИВА УВАГА: на це запитання Ви просто зобов’язані відповідати з позитивом, якими би поганим не були Ваші колишній шеф, робочий графік або стосунки з колегами. Жодної скарги! Потенційний роботодавець таким чином оцінює, як Ви в майбутньому можете говорити про нього. Як то кажуть: “Не виносьте сміття з хати!” Також не потрібно казати, що роботодавець не зміг задовольнити Ваші фінансові апетити.

Краще розкажіть, що Ви переросли рівень компанії і хочете рухатися вперед. У такий спосіб додатково підкреслите свої амбіції. А по-друге, зробите комплімент компанії, в якій проходите співбесіду, в тому що вона якраз бажане місце роботи для Вашого розвитку. Наприклад: “Мені б дуже хотілося бути частиною процесу розробки продукту від початку до кінця, і я знаю, що тут у мене була б така можливість”.

#12 Чому кардинально вирішили поміняти кар’єру?

Доволі актуальне питання, враховуючи що у ІТ більша половина свічерів в ІТ із інших професій. Знову ж таки говоріть чесно, не міряйте усе грошима. Поясніть, чому Ви прийняли таке рішення. Наскільки воно було для Вас важким. Добре було би коли б Вам вдалося надати кілька прикладів того, як Ви зможете використовувати минулий досвід на новому місці. Не обов’язково шукати прямий зв’язок; якщо Ви зможете правильно піднести, здавалося б, нерелевантний досвід, це справить позитивне враження. Зверніть увагу!

У цьому запитанні представник роботодавця хоче перш за все переконатися, що Ви налаштовані серйозно. Крім того, цим питанням відсівають кандидатів, які часто змінюють свою точку зору і стрибають з одного робочого місця на інше.

#13 Що Ви хочете отримати від нового місця роботи?

Можна детально зупинитися на кожному пункті переваг зазначених в описі вибраної вакансії. А якщо Вам не задавали попередніх запитань, згадайте моменти на котрих ми зупинялися вище. Це займатися улюбленою справою, доступ до великих проектів, комунікація з відомими клієнтами, команда професіоналів в штаті і т. д. Про гроші казати не бажано, хіба не конкретизувати. Наприклад, підходяща фраза «стабільний дохід».

#14 Опишіть ситуацію, коли Ви не погоджувалися зі своїм керівництвом?

Цілком природньо, що час від часу ми всі не погоджуються з точкою зору свого керівництва. І ставлячи це запитання на співбесіді, потенційний роботодавець хоче переконатися, що у таких ситуаціях Ви поводитимете себе як професіонал.

Описувати цю ситуацію у вигляді конфлікту, зрозуміло не пасує. Подайте конфлікт «під соусом», як завдяки Вашій ремарочці проект був виконаний краще, ніж початково задумано. Не розповідайте про випадки, в яких в результаті виявилося, що неправі були Ви. Тим більше не говоріть, що таких ситуацій взагалі не було. У HR може скластися враження, що Ви не проявляєте ініціативи або не маєте достатніх знань в сфері.

#15 Чи бувало так, щоб Ви були настільки упевнені в своєму рішенні, що оточуючі називали Вас “негнучким” або “впертим”?

Наведіть кілька прикладів, де вважаєте, що Вам вдавалося бути твердим і гнучким одночасно. Або випадки, де Вам вдалося відстояти свою думку і у підсумку виявилися праві, компанії вдалося покращити репутацію, заощадити завдяки Вам ресурси, заробити більше грошенят подібне?

#16 Розкажіть про найважчу ситуацію або про найбільшу свою помилку?

Помилки бувають в усіх — HR про це знають і здатні правильно оцінити й зрозуміти багато ситуацій. За допомогою цього запитання HR хочуть зрозуміти чи Ви здатні до аналізу своїх помилок і чи адекватно оцінюєте наслідки. Старайтеся відповідати спокійно, врівноважено без емоцій, які б почуття Вас не роздирали всередині.

#17 Як Ви справляєтеся зі стресовими ситуаціями?

Надайте відповідь, яка показуватиме, за виникнення будь-якої стресової ситуації Ви стикнетеся з нею спокійно, вирішите її продуктивно, і ніщо не завадить Вам досягти своїх цілей. Розкажіть, як Ви боретеся зі стресом у повсякденному житті. Наприклад, займаєтеся йогою або практикуєте якісь особливі методики. Для роботодавця важливо, щоб стресові ситуації не вибивали Вас із колії. Відповідаючи на це питання, можете сказати, що рідко страждаєте від стресу, як і від деяких шкідливих звичок.

#18 Як Ви уявляєте для себе перші декілька місяців на новому місці?

Говоріть про свою готовність бути корисним на своїй посаді із перших днів. Не акцентуйте увагу на неробочих моментах. Для початку поясніть, що вам потрібно буде зробити, щоб увійти в колію. Вибачте за тимчасові незручності вам потрібна? З якими особливостями роботи компанії ви повинні ознайомитися? З якими співробітниками ви хотіли б обговорити робочі завдання? Скажіть, що Ви ознайомитеся із задоволенням ознайомитеся зі всіма тонкощами бізнес-процесів в компанії, поспілкуєтеся з представниками різних відділів, вивчите всю потрібну інформацію.

Про налагодження взаємовідносин з колегами можете сказати, але в контексті ефективного виконання робочих обов’язків в кооперації з ними.

#19 Назвіть кілька прикладів того як Ви застосовували Ваші лідерські/організаційні якості?

Наприклад, Ви можете продемонструвати навички управління проектами (розповісти, як успішно довели проект до завершення, координуючи кілька напрямків) яким чином впевнено і ефективно об’єднувати команду. Для цього випадку: “Кращі історії включають досить подробиць, щоб бути правдоподібними і такими, що запам’ятовуються.”

#20 Чим Ви любите займатися у неробочий час?

Найчастіше в цьому питанні немає підвоху. Кожна компанія має свою корпоративну культуру, і рекрутер перевіряє, наскільки Ви під неї підходите. Відповідайте чесно і без відвертого здивування. Однак, звичайно, не говоріть про алкоголь, нічні клуби і інші заняття, які можуть заважати Вашій ефективній роботі.

#21 Назвіть наших конкурентів?

Якщо Ви претендуєте на посаду в серйозній компанії, то зобов’язані знати інформацію не тільки про неї, а й про сферу, в якій працюєте. Запам’ятайте назву декількох компаній-конкурентів. Якщо ж забули про цей пункт, не варто казати сухе «не знаю». Скажіть, що Ви витратили багато часу на вивчення інформації про компанію, а на конкурентів часу вже не вистачило.

#22 У Яких компаніях Ви ще проходили співбесіди?

Роботодавці задають це питання, тому що хочуть зрозуміти, наскільки Ви затребувані і наскільки серйозно ставитеся до пошуку нової роботи. Згадайте, що Ви розглядаєте ряд інших варіантів, й всі ці вакансії об’єднує можливість застосувати деякі важливі здібності та навички, якими володієте. Наприклад, Ви можете сказати: “Я подаю заявку на кілька позицій в ІТ фірми, де я зможу аналізувати потреби клієнтів і перетворювати їх в реальні проекти для розробників

#23 Які методи та інструменти використовуєш щоб організувати себе?

Не кажіть, що нічого. Аналіз виконаного — обов’язкова частина роботи. Якими б продуктивними Ви не стали, все одно дивіться, куди витрачається час протягом дня. Є компанії, які встановлюють трекери у працівників. Наведіть у приклади навіть ті ж самий будильник та нагадування у телефоні. Trello — популярний он-лайн додаток. Часом ним не користуєтеся? Це електронна дошка зі стікерами, яким можна ставити дедлайни, чек-лісти, виконавців, додавати необхідні файли.

#24 Уявіть ситуацію….

І далі опис будь-якої ситуації, яка може стосуватися або ж зовсім не стосуватися безпосередньо роботи. Цим питанням ейчар може перевіряти Ваші винахідливість, фантазію, вміння швидко знаходити вихід із ситуації. Проте для правильної відповіді про реальне, реальні вчинки за гіпотетичних умов.

#25 Яку зарплатню Ви бажаєте отримувати?

Перед походом на співбесіду знайдіть середні показники зарплати у вибраній сфері. Відразу визначте для себе прийнятну цифру, щоб не тратити час на роздуми перед рекрутером і дарма не займати його час. Озвучуючи суму, згадайте при нагоді про свої досягнення, досвід та навички. Скажіть, що, на Вашу думку, така сума повністю відповідає Вашій кваліфікації.

#26 Розкажіть про ті випадки, коли Ви не змогли вкластися в поставлені терміни в роботі?

Не кажіть що такого ніколи не траплялося. Буває у всіх, хіба Ваш досвід приємне виключення із правила. Признавайтеся чесно, проте згадайте випадки, де у Вас були мінімальне відставання від термінів, і проговоріть яким чином вдавалося залагоджували цю прогалину з керівництвом або клієнтом.

#27 Що Ви зазвичай робите, коли розумієте, що не встигаєте щось зробити (занадто багато завдань)?

По відповіді, способу вирішення можна багато про що судити. Якщо людина бере на себе всі можливі завдання, то означає швидше за все вона не командний гравець, такий собі герой-одиночка.

Поділіться у відповіді секретами того як Ви розставляєте пріоритетності завдань і намагаєтеся раціоналізувати роботу, якщо й це не допомагає розкажіть  як це питання узгоджуєте з менеджером проекту до прикладу.

#28 Що будете робити, якщо у Вас залишилася одне завдання (немає завдань)?

Тут інтерв’юер хоче з’ясувати, чи візьмете собі додаткову роботу або займеться самонавчанням.

#29 У Вас приголомшливий список досягнень. Але наскільки добре Ви вмієте працювати в команді? У нас в компанії є кілька менш досвідчених співробітників Junior -ів? Можливо Ви б допомогли їм?
Звісно відповідайте ствердно. Розкажіть як на попередньому місті роботи менторили кількох Junior -ів по власній методиці викладання. Похваліться успіхами своїх учнів неодмінно, нехай і незначними. Ментори цінуюься на вагу золота у кожній компанії!

#30 Чи маєте якісь питання до нас?

Продемонструйте свою зацікавленість в роботі. Уточніть власні обов’язки, графік роботи, можливості для кар’єрного розвитку.

Підсумок: Досвід роботи, практика та постійне вдосконалення своїх навичок — це найважливіші складові будь-якої професії. Акцентуйте на них! Коли Вас перепитуватимуть де і над якими типами проектів працювали.

Рекрутери навчені досить точно визначати сильні і слабкі сторони кандидата, провівши єдину розмову. А хто максимально підготований, значить озброєний!

Завдання 1. Підготуватися до ділової гри "Візьміть мене на роботу"

2. КОНФЛІКТНЕ СПІЛКУВАННЯ

Конфлікти – це норма життя. Коли вам здається, що у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс. ( Ч. Ліксон)

"Життя – це процес вирішення нескінченної кількості конфліктів. Людина не може уникнути їх. Вона може лише вирішити, брати участь у виробленні рішень або залишити це іншим" (Б. Вул)

                                 Прості правила комунікації з клієнтами

✘ Фокус на клієнтові – активно слухаємо (онлайн) або читаємо (онлайн). Думаємо, як можемо задовольнити його потребу.

✘ Встановлюємо контакт. Якщо це офлайн – здоровий контакт і посмішка, привітання. Якщо ми знаємо клієнта – звертаємося за ім’ям. Якщо дзвонимо самі – кажемо мету.

✘ Важливо, щоб сам власник бізнесу і його підлеглі були у гарному настрої, тому що емоції – це вірус, яким можна "заразити" клієнта. Щоб мотивувати до придбання товару, треба передавати клієнту щирі емоції: "Як вам личить ця сукня!", "Як вдало тут виглядає цей диван!".

✘ На завершення – ставимо клієнту запитання щодо його замовлення чи потреб, або просимо його самого поставити запитання. Варто закликати клієнта до дії, наприклад, "будемо дуже чекати вас у вересні на нову колекцію" і подякувати.

Часто чую, що ці правила дуже американізовані, що українцям складно дивитися в очі і посміхатися. Скажу на це одне – якщо будете посміхатися своїм клієнтам, заробите більше. А клієнти будуть повертатися.

Уникайте конфліктогенів, це іскри, які запалюють вогнище:

Я не знаю…

Це не моя проблема…

Ідіть в інший відділ…

Заспокойтесь… (це найбільший конфліктоген згідно з дослідженнями)

Корисні фрази (навчіть ваших співробітників):

Я дізнаюсь для вас…

Я зроблю залежне від мене, щоб вам допомогти…

Давайте розглянемо цю ситуацію разом…

Я впевнена(ий) в цій інформації...

 Комунікація з клієнтами – відповідальність всієї команди. Не можуть в кол-центрі відповідати дружньо, а логісти, наприклад, грубити. Цей алгоритм допоможе підготувати такі правила комунікації, якими буде користуватися вся команда:

Крок 1. Розробіть первісні правила, напишіть чек-лист для кожного співробітника.  Це має бути список простих і чітких кроків: дивимося в очі, вітаємося, посміхаємося, пропонуємо подивитися новий продукт, нагадуємо про акцію тощо. Вкажіть, які фрази вживаємо, які ні.

Крок 2. За допомогою відгуків клієнтів проаналізуйте, як відбувається робота за новими правилами. Наскільки відгуки позитивні? Яке співвідношення між негативними і позитивними? Зберіть також відгуки персоналу: чи не заважають ці правила ефективно спілкуватися з клієнтами?

Крок 3. Внесіть поправки у правила і зафіксуйте фінальний варіант у вашій CRM (система управління взаємовідносинами з клієнтами). CRM потрібна, щоб ви могли у будь-який момент зайти і переглянути, хто і коли спілкувався з клієнтом, що пропонував, чи була покупка, якщо ні – чому. Це допоможе знаходити проблемні точки, коли зазвичай втрачається клієнт, і виправляти їх.

Крок 4. Навчайте персонал, особливо новеньких, усім правилам.

Крок 5.  Час від часу на сборах переглядайте правила: чи не застаріли якісь звернення до клієнтів, чи не заважає щось працювати?

Що робити, якщо назріває конфлікт із клієнтом?  В Україні конфліктом вважається скандал, це щось дуже погане і неприємне. Але конфлікт – це зіткнення потреб, відсутність згоди між сторонами. Він може бути тихий, коли клієнт просто від вас йде. У кращому випадку – він не повернеться, в гіршому – винесе усе в публічний простір.

СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ

Пристосування – людина налаштована за свій рахунок будь-що вирішити конфлікт і зберегти стосунки. Вважає, що результат набагато важливіший для іншої людини, ніж для нього/неї.

Суперництво – людина намагається задовольнити свої потреби за рахунок інших, захищає свої інтереси і тисне на іншу сторону. Вважає, що вийти переможцем з конфлікту може лише один учасник, тому "продавлює" своє рішення.

Уникнення – людина не враховує ні свої інтереси, ні інтереси інших, конфлікт не вирішується. Вона уникає обговорення та намагається відкласти "на потім".

Компроміс – людина домовляється, частково задовольняє потреби свої і опонента, економить час на обговорення.

Співпраця (або Win-win – безпрограшна стратегія) – людина прагне вирішити конфлікт таким чином, щоб у виграші опинилися усі. Вона спокійна і шукає потрібну інформацію/шляхи, щоб усі сторони були задоволені.

Немає поганих і хороших стратегій, вони залежать від ситуації. Частіше ми йдемо на компроміс, і все ж треба прагнути до співпраці.

Стиль	Сутність стратегії	Умови ефективного використання	Недоліки
Конкуренція (змагання)	Прагнення домогтися свого з завданням шкоди іншому	Результат дуже важливий. Володіння певною владою. Необхідність термінового рішення	При поразці незадоволеність. При перемозі – почуття провини. Непопулярність. Зіпсовані відносини
Уникнення	Ухиляння від відповідальності за рішення	Результат не дуже важливий. Відсутність влади. Збереження спокою. Бажання виграти час	Перехід конфлікту в приховану форму
Пристосування	Згладжування розбіжностей за рахунок власних інтересів	Предмет розбіжності більш важливий для іншого. Бажання зберегти мир. Правда на іншій стороні. Відсутність влади	Ви поступилися, рішення відкладається
Компроміс	Пошук рішень за рахунок взаємних поступок	Однакова влада. Взаємовиключні інтереси. Немає резерву часу. Інші стилі не ефективні	Отримання тільки половини очікуваного. Причини конфлікту повністю не усунуті
Співпраця	Пошук рішення, що задовольняє всіх учасників	Є час. Рішення важливо обом сторонам. Чітке розуміння точки зору іншого. Бажання зберегти стосунки	Тимчасові та енергетичні витрати. Не гарантованість успіху

Алгоритм вирішення конфлікту

1. При виникненні напруги визначте стратегію, до якої вас схиляє клієнт (наприклад, суперництво). Будьте спокійні і спостерігайте за ним.

2. Не можна давати волю страху, суму, роздратуванню тощо. Для цього скористайтеся вправами, які допомагають заспокоїтися. Вирівняйте дихання, випийте води, змініть положення тіла чи навіть перепросіть і відкрийте вікно. Головне – заспокойтеся, проявляйте повагу і емпатію.

3. Відокремте вимоги співрозмовника від його емоцій. Пам’ятайте, емоції – не до вас, а до ситуації. Цей гнів чи сум викликаєте не ви особисто. Ваша задача – зрозуміти, чого саме хоче клієнт і що його задовольнить.

4. Дайте співрозмовнику виговоритися, це зблизить вас. Звичайно, ви не повинні терпіти крики, образи чи погрози – для цього потрібна окрема інструкція, як поводитися з грубими клієнтами і у якому випадку співробітник може відмовити в обслуговуванні.

5. Запропонуйте рішення в стилі співробітництва, якщо можливо. Якщо ні – у стилі компромісу. Для цього заздалегідь розробіть шаблони рішень. Що ми робимо, якщо людина не отримала продукт? Що, якщо отримала продукт із браком?

Є теза "клієнт завжди правий". Але правота – поняття відносне, вона у кожного своя. Цією фразою часто користуються недобросовісні роботодавці чи клієнти, які вважаються, що персонал повинен терпіти все. Я проти цього підходу і пропоную іншу тезу – "клієнт – завжди клієнт". У нього є свої потреби та запитання.

Завдання 2. Ознайомитися із статтею за посиланням. Переглянути відео. 

https://www.work.ua/articles/employer/1555/.

https://skills.dcz.gov.ua/unit/konflikty-z-kliyentamy/

Підготуватися до дебатів.

3. ТИПИ СПІВРОБІТНИКІВ: ЯК ПРАЦЮВАТИ З КОЖНИМ ІЗ НИХ

Для того щоб отримати стовідсотковий результат, недостатньо просто взяти на роботу гарного фахівця. Він має почуватися комфортно, аби розкрити усі свої професійні навички. А для цього кадровики визначають психотип кожного члена команди й дають рекомендації, як з ними взаємодіяти. 

Знання психотипів працівників потрібні, щоб розуміти:

· як мотивувати співробітника;

· чого він хоче;

· як пристосовується до змін;

· чи підходить для посади, на яку претендує. 

    Часто буває, що людина є досвідченим фахівцем, але абсолютно не командним гравцем, тому вона може обіймати далеко не всі посади в компанії.

Способи визначення типів співробітників. Найчастіше це роблять за допомогою тестів, закритих і відкритих співбесід, різних опитувальних листів щодо особистісних якостей. Performance review – це розмова керівника або кадровика з працівником про ефективність роботи за певний проміжок часу. Керівник висловлює свою думку про діяльність співробітника, дякує за виконану роботу та дає конструктивну критику, якщо за певними показниками результати виявилися нижче очікуваних.

Типи співробітників за здатністю до адаптації. 

Блискучі скептики

Плюси. Ретельні, спостережливі працівники з блискавичним мисленням. Вони легко вчаться й розуміють суть речей. Уважні до деталей та передбачувані. Мають великі внутрішні ресурси. Надзвичайно надійні в критичних ситуаціях. Можуть пишатися гострим розумом, бо вміють зробити зрозумілим завдання, яке виконують. 

Мінуси. У стресових ситуаціях схильні виявляти гнів: так вони приховують страх, що їм можна зробити боляче чи знехтувати ними. Такі люди часто стають ревнивими і підозрілими, коли не мають змоги прогнозувати поведінку оточення.

Як взаємодіяти й стимулювати. Для скептиків надзвичайно важливе відчуття безпеки. У розмові треба звертатися до їхніх відчуттів і підтримувати. 

Креативні мрійники

Плюси. Спокійні, приємні у спілкуванні, готові прийти на допомогу. Завжди намагаються догодити іншим. У сприятливому мікрокліматі надзвичайно лояльні. Поважають чужий простір. 

Мінуси. Під час стресу стають пасивними, відстороненими. Справа може доходити до заціпеніння, відчаю й розгубленості. У такі періоди вони втрачають можливість ясно мислити й обстоювати свою думку. 

Як взаємодіяти та стимулювати. Головне – допомогти вийти зі стану відстороненості й пасивності. Навіть якщо вони мовчать, це не означає, що в них усередині все спокійно. Варто питати їхню думку щодо робочих моментів, бо такі співробітники мають багато ідей, але самі їх не озвучують. Свої побажання щодо роботи мрійників важливо висловлювати лагідним тоном.

Чарівні маніпулятори

Плюси.Енергійні, цілеспрямовані, харизматичні, здатні вести за собою команду. Доводити справи до завершення допомагає відчуття обраності. Чудові лідери й організатори, особливо якщо проєкт виявляє найкращі боки їхньої особистості. Таким людям добре працювати в рекламі та продажах. 

Мінуси. У некомфортних умовах стають імпульсивними, егоїстичними, безвідповідальними й навіть агресивними. На низьких вібраціях здатні до маніпуляцій.

Як взаємодіяти та стимулювати. Показувати, що бачите їхні маніпуляції, та висловлювати захоплення їхнім розумом. Для таких людей важливо розуміти, що вони можуть вільно й безпечно говорити про свої почуття. Маніпулятори радо починають проєкти й складно доводять до кінця. Це треба мати на увазі й у певні моменти надавати їм підтримку. 

Ентузіасти з надмірною реакцією

Плюси. Зазвичай це життєрадісні люди з привабливою зовнішністю. Їхні вчинки спонтанні. Такі працівники надзвичайно емпатичні до потреб інших людей. 

Мінуси. Під час стресу схильні драматизувати ситуацію й ставати егоцентричними. Плутають свої відчуття з реальністю, що призводить до імпульсивних дій. 

Як взаємодіяти та стимулювати. Треба давати їм можливість виявляти незалежність і самостійно мислити. 

Грайливі впертюхи

Плюси. Енергійні, наполегливі, надзвичайно віддані працівники. Вони здатні зважувати всі за й проти ситуації. Для цього психотипу характерний самостійний спосіб мислення. 

Мінуси. Під час стресової ситуації схильні бути впертими й навіть агресивними, їх легко втягнути в конфлікти. За відсутності зовнішніх подразників конфліктують із собою чи з технікою. Через постійну боротьбу можуть застрягти на одному місці. 

Як взаємодіяти та стимулювати. Таким людям потрібне відчуття безпеки: з ними треба гратися, а не боротися. Якщо фахівець має високий рівень організації, то зняти контроль і надати самостійність. За авторитарного стилю управління їм некомфортно працювати.

Відповідальні трудоголіки

Плюси. Дуже орієнтовані на роботу: надійні, пунктуальні, акуратні. Вміють і прагнуть співпрацювати з колегами чи підлеглими. Для них ідеально підходить відповідальна організаторська робота. 

Мінуси. Можуть ставати перфекціоністами й гіпервідповідальними, не знають, коли треба зупинитися. Їм складно делегувати повноваження й відповідальність. Від такої перенапруги можуть захворіти, хоча насправді їм просто потрібен відпочинок.

Як взаємодіяти та стимулювати. Слідкувати за їхнім самопочуттям, цей психотип найбільше схильний до перевантажень. Якщо колектив складається з людей такого типу, варто запровадити системи контролю стресу, наприклад, розумні трекери, які відстежують його рівень за фізіологічними ознаками. 

Психологічні типи «шкідливих» працівників

    У будь-якому трудовому колективі працюють різні люди: хтось приносить прибутки підприємству (приміром ті, хто займається збутом продукції), а хтось виконує лише поточну роботу, спрямовану на забезпечення діяльності підприємства, але без її виконання не обійтися (наприклад, працівники бухгалтерії), хтось поводить себе скромно, особливо нічим не виділяючись й ніколи не втручаючись «не в свої» питання, а хтось стає неформальним лідером й організовує процес роботи та формує думку з певних питань усього колективу.

    Звісно, неможливо зробити так, аби всі працівники були «ідеальними», і якщо хтось працює якісно та продуктивно, а хтось не дотягує до їхнього рівня, то це не означає, що останніх потрібно звільняти. Проте є такі типи працівників, які порушують загальну структуру та організацію діяльності усіх інших й просто не дають можливості нормально працювати усьому колективу. Тож, розглянемо найбільш поширені типи так званих «шкідників», починаючи з тих, хто може спричинити  найбільшу загрозу підприємству.

· Симулянти бурхливої діяльності. Це некомпетентні, ексцентричні й ненадійні люди, які здатні знизити продуктивність усього колективу. Виконати свої завдання самостійно вони не можуть й постійно шукають, на кого б їх «звалити», відволікаючи інших від роботи й затягуючи терміни виконання певних глобальних завдань чи здачі проектів. Вчитися і рости в професійному плані вони не хочуть, але вміють переконливо зображати бурхливу діяльність, розповідаючи усім, як їм на все бракує часу (хоча насправді жодних результатів від їхньої «роботи» немає). Найгірший і, на жаль, досить поширений варіант, коли працівники такого типу обіймають керівні посади (оскільки директор підприємства, як правило, не вникає у «дрібні» питання, але помічає, що такий співробітник начебто активно працює і виявляє ентузіазм до роботи. Навіть якщо над якимось важливим проектом працювало кілька десятків працівників, симулянт бурхливої діяльності завжди «перетягне ковдру на себе» — при першому ж зручному випадку він повідомить керівнику, що це саме він все зробив і все придумав, навіть якщо весь його «вклад» був у прийнятті певного факсу чи відправки кількох повідомлень замовникам чи партнерам. Пам’ятайте: працівника такого типу має бути звільнено якомога скоріше, він найбільша загроза підприємству, і не тому, що сам майже нічого не робить, а тому, що внаслідок його перебування на підприємстві будуть звільнятися інші працівники (найчастіше не рядові співробітники, а професіонали у своїй сфері). Це пояснюється тим, що вони мовчки виконують купу обов’язків й особливо цим не хваляться, а коли керівник-симулянт намагається ними управляти, вони просто не стануть цього терпіти, оскільки для справжнього фахівця знайти іншу роботу не проблема, а от працювати у дискомфортній психологічній атмосфері він точно не буде.

   Представники «зіркової хвороби». Звісно, такі працівники зрідка бувають «новенькими» — як правило, вони вже тривалий час працюють на підприємстві й, можливо, колись демонстрували непогані результати роботи. Але все це вже давно позаду, проте працівник цього типу починає думати, що він незамінний і підприємство просто не зможе без нього існувати. «Зіркова хвороба» — це прояв особистісного дисбалансу між тим, що людина про себе думає і чого вона насправді варта, вона просто уявляє собі картинку, де все відбувається ідеально і саме так, як їй заманеться. Оскільки такі працівники, як було зазначено, вже досить довго працюють на підприємстві, то, зазвичай, вже мають керівну посаду хоча б середнього рівня. Завдяки цьому вони намагаються мати (або й надають «самі собі» без відома вищого керівництва) особливі привілеї, умови роботи, підвищення заробітної плати. Вони настільки переповнюються власною ілюзорною значущістю, що зовсім втрачають мотивацію до роботи, водночас починаючи заважати працювати іншим. Представники «зіркової хвороби» проводять наради чи не кожен день (не тому, що у цьому є потреба, а для того, аби зайвий раз продемонструвати свою «владу»), постійно прискіпуються до своїх підлеглих й повчають їх, як треба працювати (навіть не маючи жодного уявлення про процеси їхньої роботи). Водночас, вони ніколи не визнають своїх помилок, неодмінно зваливши всю провину на іншого, слабшого працівника, який не зможе протистояти та виправдатися перед керівництвом. До того ж, погляди представників «зіркової хвороби» не завжди збігаються з поглядами керівника підприємства, внаслідок чого починається заперечення розпоряджень директора, приховування від нього важливої інформації й навіть «повчання» самого ж керівника підприємства, що перетворюється на порушення субординації. Звісно, таких працівників слід негайно звільняти, незважаючи на їхні минулі заслуги — причина та ж сама, як і у попереднього типу, якщо цього не зробити, то масово почнуть звільнятися інші професіональні працівники.

·  Запеклі грубіяни. Такі працівники відрізняються хамською поведінкою та зневажливим ставленням як до своїх колег, так і до клієнтів. Зрозуміло, що люди цього типу просто компрометують імідж усього підприємства і якщо їх вчасно не позубитися, то через досить короткий час підприємство втратить прибутки — і потенційні, і постійні клієнти не схочуть спілкуватися з грубіяном. Окрім цього, завдяки такому працівникові у колективі з’являється нездорова атмосфера: він налаштовує всіх на сварки, образи й різні провокаційні дії.

 

Відверті прокрастинатори. Такі люди хочуть, але через певні причини все ж не виконують навіть найнеобхідніші завдання. Вони постійно відкладають усі справи, незважаючи на їх терміновість і важливість, займаючись замість них зовсім незначними речами чи нескінченно доводячи до досконалості якусь дрібницю. Їхнє основне заняття — придумати, яким би ще чином ухилитися від виконання своїх обов’язків. При цьому на відміну від типу симуляторів бурхливої діяльності (які просто не в змозі виконати будь-яку результативну роботу), відверті прокрастинатори без якихось значних зусиль можуть виконати роботу самі, але вважають за краще цього не робити. Мотивацію такої поведінки зрозуміти досить важко, проте зверніть увагу, що маючи їх серед своїх працівників, ви не лише виплачуєте цій людині зарплату просто за те, що вона з’являється на роботі, хоч майже нічого і не робить, а й ризикуєте, що таке ставлення до роботи швидко пошириться серед усього колективу, оскільки працівники будуть думати, що раз цій людині можна на роботі байдикувати, то і їм теж.

·     Досвідчені скаржники. Вони завжди знають, куди саме та з якого питання можна поскаржитися й добре орієнтуються у різних інстанціях — в них є і досвід написання скарг у Державну фіскальну службу та у Держпраці, і подання до суду позовів з будь-яких причин. Досвідчені скаржники дуже прискіпливо підраховують свою понаднормову роботу, вимагають виплати усіх можливих компенсацій, ніколи не погодяться вийти на роботу у вихідний день тощо. Звісно, просто знаходитися поряд з такою людиною вже стає проблемою, оскільки ніколи не відомо, коли та з яких причин і кому буде адресовано наступну скаргу (адже досить часто працівники такого типу навіть не намагаються вирішити проблему з реальним чи надуманим порушенням їхніх прав «на місці», а одразу подають скарги до відповідних органів). У результаті, поряд з ними побоюються працювати їхні колеги (адже й вони можуть не завжди дотриматися певних вимог якихось інструкцій). Звільняти таких людей дуже важко, самі вони не погоджуються на жодні компромісні умови й після все ж таки розірвання трудового договору, як правило, обов’язково скаржаться податківцям чи подають позов до суду про поновлення на роботі й оплату вимушеного прогулу. Але краще один раз ідеально підготувати документи для звільнення такої людини, можливо, й за допомогою сторонніх юристів, якщо на вашому підприємстві їх немає, аніж тримати поряд «бомбу уповільненої дії».

·       

  Невиправні ледарі. Це люди, які абсолютно байдуже ставляться до роботи, своїх колег та інтересів підприємства й працюють надзвичайно повільно. Проте роботу свою вони все ж таки виконують, хоч, як правило, і не у встановлені строки. Такі працівники ніколи не вчаться чомусь новому, не хочуть розбиратися у модернізованих технологіях чи змінювати (розширяти) асортимент продукції. Звісно, певний час з цим можна миритися, проте колись настане мить, коли буде зрозуміло, що ваш співробітник безнадійно відстав, а його рівень розвитку зупинився десь років з десять тому, внаслідок чого усі його поради вже не актуальні. Особливої загрози підприємству вони, на відміну від усіх попередніх типів, не несуть, але оскільки наполегливо відстоюють свою позицію з будь-яких питань, відкидаючи новинки та ігноруючи навчання, перетворюються на, так би мовити, якір для підприємства.

    Свідомі провокатори. Подекуди на підприємстві з’являється людина, яка починає вести провокаційні розмови, підбурюючи працівників пошукати (і допомогти їм знайти) інше місце роботи з більш високою зарплатою, комфортними умовами, поблажливим керівництвом тощо. Також вони досить часто намагаються посварити колег чи «зіштовхнути» їх з керівництвом. Зверніть увагу, що така поведінка може свідчити не про психологічний тип працівника, а про наміри внести хаос у колектив й знищити вибудувані у ньому нормальні стосунки — тому варто замислитися, чи не є такий працівник насправді співробітником (нехай і неофіційним) конкуруючого підприємства. Як варіант, це може робити й ваш досвідчений працівник, який вже досить довго працює на підприємстві й готовий розпочати свій власний бізнес за таким самим напрямом діяльності.

   Постійні «бігуни». У трудових книжках працівників цього типу можна побачити, що місця їх роботи змінюються у середньому раз на півроку. Протягом цього періоду він старанно працює, легко йде на контакт з колективом, з повагою ставиться до керівництва, але потім починає обурюватися, що він так добре працює, а його зовсім не цінують. Своїм невдоволенням намагається звернути на себе увагу, а коли це не вдається — починає виконувати значно менший обсяг робіт, розповідаючи, що певні справи не входять до його обов’язків. Найулюбленішою фразою цього типу працівника стає ― «Це не моя робота», він відмовляється підлаштовуватися під обставини, що склалися, й допомогти іншому співробітнику з виконанням його роботи, якщо того вимагає ситуація. Звісно, це роз’єднує згуртований колектив, робить його не дружною командою, а зібранням окремих людей, кожен з яких потихеньку робить свою справу. У результаті продуктивність праці усіх працівників знижується, як і моральний настрій колективу, а постійний «бігун» спокійно йде працювати на іншу роботу, де його «оцінять», зруйнувавши перед цим команду вашого підприємства.

Ну і, звісно, обов’язково слід, не затягуючи, звільняти злісних прогульників, саботажників та алко- чи наркозалежних, проте ці типи ми детально не розглядатимемо, оскільки для них існують законні підстави для звільнення (систематичне невиконання трудових обов’язків, прогул, поява на роботі у нетверезому стані) — тож просто фіксуйте порушення трудової дисципліни, складайте відповідні акти та звільняйте.

Завдання 3. Пройдіть тест за посиланням 

https://www.16personalities.com/uk/bezkoshtovnyy-test-na-vyznachennya-osobystosti. 

4. СТРЕС

Відомо, що людина може переживати стрес як в екстремальних умовах (наприклад, підкорюючи океан і гори), так і в звичайно­му житті. При цьому різко зростають як психологічне й фізіологічне навантаження. У своєму житті практично кожна людина відчувала стрес. Актуальність проблеми зу­мовлена надзвичайною розповсюдженістю стресу: він виникає через недостатній захист людини від дії несприятливих зовнішніх факторів.

Відомий дослідник стресу Г. Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбува­ється, а те, як ви це сприймаєте.

Стрес (тиск, натиск) — це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного по­дразника або незвичайної ситуації. З одного боку, можна сказати, що стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосу­ватися до нових умов, впливає на праце­здатність, творчість, навчає нас долати пе­решкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від ньо­го потерпають найслабші органи.

Стрес — складова частина життя, і в помірних дозах він додає життю смак і аромат, як писав Г. Сельє.  Стрес — природний побічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адап­тації, у пристосуванні до мінливих умов життя.

Це вимагає напруження захисних сил, мо­білізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити можливість розв'язання нових завдань. Дуже важли­вий і його стимулюючий, формуючий вплив у складних процесах виховання та навчання і всього нашого життя. Але стресові впливи не повинні перевищувати адаптаційні мож­ливості людини, бо тоді може погіршитися самопочуття.

Стресорами можуть бути фізичні та психічні подразники, реальні чи уявні. Людина реа­гує не тільки на справжню фізичну небезпе­ку, але й на погрозу чи нагадування про неї.

У разі фізіологічних стресових впливів змінюється режим роботи багатьох орга­нів та систем організму, наприклад, при­скорюється ритм серця, підвищується згортуваність крові, змінюються захисні властивості організму.

Психологічні стресори — це фактори, що діють через певні сигнали: погрози, небезпеку, образу. Психологічний стрес поділяють на інформаційний та емо­ційний.

Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інфор­маційних перевантажень, коли людина не може впоратися із завданням, не встигає приймати пра­вильні рішення у разі високого ступеня відпові­дальності за їхні наслідки.

Емоційний стрес виникає в ситуаціях небез­пеки, погрози.

Завдання 4. Тест «Визначення ступеня схильності до стресу». Перед Вами 18 тверджень. Ви повинні визначити, якою мірою кожне твердження стосується вас. У відповідях використайте шкалу:

1 – завжди;

2 – майже завжди;

3 – рідко;

4 – дуже рідко;

5 – ніколи.

 

1. Не менше одного разу в день я їм гарячу їжу.

2. Не менше чотирьох ночей на тиждень я сплю по 7-8 год.

3. Я отримую від людей позитивний емоційний заряд, сам плачу людям тим самим.

4. У мене є родичі, на яких я можу покластися.

5. Я займаюся фізичною зарядкою не менш двох разів на тиждень.

6. Я викурюю за день менше половини пачки сигарет.

7. За тиждень я вживаю алкоголь менше п’яти разів.

8. Моя вага відповідає моєму зростові.

9. Мої результати навчання відповідють моїм витратам енергії і старанням.

10. У мене є товариш, якому я можу довірити свої найпотаємніші думки.

11. У мене багато друзів і знайомих.

12. Моє здоров’я в нормі.

13. Я можу вільно говорити про свої переживання, перебуваючи не в гуморі.

14. Я обговорюю свої особисті проблеми з людьми, з якими спілкуюся.

15. Не менше одного разу на тиждень жартую.

16. Я здатний досить ефективно організувати свій час.

17. Я випиваю менше як три чашки кави (чаю) на тиждень.

18. Протягом дня мені вдається деякий час побути наодинці.

Обробка й оцінка результатів

1. Підсумуйте отримані бали.

2. Із загальної суми слід відняти 18.

3. Сума балів 25-39 свідчить про незначну стресовість;  

40-65 – стресовість значного ступеня;

більше 65 балів – ви на грані зриву.

 

Завдання 5 .Тест. Оцініть свої відповіді наступним чином:

· майже ніколи – 1 бал;

· іноді - 2 бали;

· часто – 1 бали;

· майже завжди – 4 бали.

 

1. Дрібниці мене дратують.

2. Якщо змушений чекати, нервую.

3. Коли почуваю себе незручно, червонію.

4. Коли злюся, можу образити людину.

5. Не сприймаю критику, дуже злюся.

6. Якщо у тролейбусі мене штовхнуть, здатний на грубощі.

7. Постійно займаюсь чим-небудь, мій вільний час заповнений справами.

8. Не буваю пунктуальним, приходжу або раніше, або пізніше.

9. Не вмію вислухати, завжди перебиваю інших.

10. Страждаю відсутністю апетиту.

11. Хвилююсь не знати чому.

12. Уранці почуваю себе погано.

13. Постійно стомлений, сплю погано, не в змозі „відключитись”.

14. Після тривалого сну – як побитий.

15. Здається, що серце не в порядку.

16. Болять спина і шия.

17. Стукаю по столу пальцями, а коли сиджу, трясу ногою.

18. Мрію про славу, хочу, щоб мене хвалили за зроблене.

19. Думаю, що я кращий за багатьох, але ніхто цього не визнає.

20. Не дотримуюсь дієти, але моя вага постійно коливається.

 

Підрахуйте бали.

 

Якщо їх менше 30 – ви ведете спокійне і розумне життя, справляєтеся із життєвими проблемами. Не страждаєте від зайвої скромності і оманливого честолюбства. Було б добре, якби ваші відповіді перевіряла людина, яка вас добре знає. Хто набрав таку кількість балів, часто бачать себе у рожевому світлі.

 

31 – 45. Ваше життя сповнене діяльності і напруження. Страждаєте від стресу як у позитивному смислі – намагаєтесь досягти поставленої мети, так і в негативному – є проблеми і клопоти. Ймовірно, такий спосіб життя вестимете і далі, але потрібно залишити трохи часу і для себе.

 

46 – 60. Ваше життя – постійна боротьба. Ви мрієте про кар’єру. До оцінки інших ви аж ніяк не байдужі. Це створює для вис постійний стресовий стан. Житимете так і далі, можливо, досягнете чого-небудь у діловому і особистому житті, проте навряд чи це буде вдовольняти вас, тому що все вже минуло. Утримуйтесь від зайвих суперечок, стримуйте гнів, викликаний дрібницями. Не намагайтеся досягти завжди максимуму, іноді відмовтеся від якогось зобов’язання.

Завдання 6. Самооцінка стресостійкості. Щоб пройти тест самооцінки стресостійкості, потрібно відповісти на наведені нижче питання. На кожне питання виберіть одну відповідь.

1. Як часто вас виводять з рівноваги несподівані пригоди і неприємності?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.

2. Як часто вам здається, що все виходить з-під контролю?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.

3. Ви відчуваєте себе пригніченим і нервовим і не можете вийти з цього стану?
• це трапляється постійно;
• 
  часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.
  

4. Ви відчуваєте нездатність впоратися з особистими проблемами?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.

5. Вам здається, що все йде шкереберть?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.
  
  
  

6. Чи трапляється так, що ви не в силах контролювати напругу і роздратування?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.

7. Чи трапляється так, що ви думаєте, що вам не впоратися з проблемами?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.

8. Здається, що з вами йде разом невдача?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• 
  практично ніколи;
• таке не буває.
  

9. Ви злитеся, тому що не можете щось змінити?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.

10. Ви думаєте, що накопичилося стільки проблем, що їх ніколи не вирішити?
• це трапляється постійно;
• часто;
• іноді;
• практично ніколи;
• таке не буває.

А тепер підіб’ємо підсумки:

Якщо у вашому тесті переважають відповіді «ніколи» і «практично ніколи» (7-10), то у вас висока стресостійкість.

Середня стресостійкість буде, якщо у вас переважають відповіді «іноді» і рідко «часто».

Низька стресостійкість, якщо більшість відповідей «часто» і «це трапляється постійно».

Завдання 7. Тест . Чи виводить вас з рівноваги...?

Варіанти відповідей: «дуже», «не дуже», «аж ніяк».

1)        Зім'ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати.

2)        Літня жінка, одягнена як молоденька ді­вчина.

3)        Надмірна близькість співрозмовника.

4)        Жінка, що палить на вулиці.

5)        Коли якась людина кашляє у ваш бік.

6)        Коли хтось гризе нігті.

7)        Коли хтось сміється не до речі.

8)        Коли хтось намагається вчити вас, що і як треба робити.

9)        Коли кохана жінка (чоловік) постійно запізнюється.

10) Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед вами, постійно крутиться і коментує сю­жет фільму.

11)    Коли вам намагаються переказати сю­жет цікавого роману, який ви збираєтесь прочитати.

12) Коли вам дарують непотрібні предмети. Гучна розмова в громадському транс­порті.

13)    Сильний запах парфумів.

14)    Людина, яка жестикулює під час роз­мови.

15)    Колега, що дуже часто вживає іноземні слова.

Обробка результатів:

За кожну відповідь «дуже» — 3 бали; «не дуже» — 1 бал; «аж ніяк» — 0 балів.

Більш 36 балів. Вас не назвеш терплячим і спокійним. Дратують навіть дрібниці. Ви запальні, легко «спалахуєте». А це розхитує нервову систему, від чого страждає й ваше оточення.

Від 12 до 35 балів. Ви належите до найпоши­ренішої групи людей: дратують речі найнеприємніші, але з щоденних клопотів ви не робите драми. До неприємностей ви можете «повернутися спиною», досить легко забу­ваєте про них.

11 балів і менше. Ви дуже спокійна люди­на, реально дивитесь на життя. Або цей тест — недостатньо вичерпний і найуразливіші риси вашого характеру можуть у ньому і не проявитися. Вирішуйте самі, принаймні поки що про вас можна сказати: ви не та лю­дина, яку можна легко вивести з рівноваги.

Пам’ятка «Установка на успіх».

1. Перед вами увесь світ і у вас є шанс вибрати свій шлях! Максимально використовуйте цей шанс!

2. Будьте упевнені в собі й у своїх силах! Низька оцінка себе і своїх знань – це шлях до невдач, конфліктів і життєвих розчарувань.

3. Допомагайте один одному, підтримуйте один одного в біді і радості!

4. Пам’ятайте, що вас оточують люблячі і небайдужі люди: батьки, вчителі, друзі!

5. Відчувайте впевненість у тім, що ви можете відстояти себе і свою безпеку, усвідомити себе людиною, що вибирає дорогу життя і відповідає за своє життя!

6. Усвідомлюйте себе людиною, яка обирає життєвий шлях сама, і відповідає за свій успіх сама.

7. Ставте перед собою реальні, конкретні цілі, яких ви можете досягнути.

8. Вчиться планувати свою роботу. Не відкладайте «на потім».

9. Повторюйте собі: «У мене є сили, енергія, хороший настрій. Я впевнений в собі. Я активний і готовий до дій. В мене все вийде».

10. Скажіть собі: «Я це зроблю!» Установка на успіх забезпечує удачу.

Психологічні рекомендації для зменшення ймовірності виникнення стресів

•  Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різ­них утрат, складних ситуацій. Але треба не обмежу­ватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.

Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів, необхідно:

• 

Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов'язково снідати та впродовж дня харчу­ватися рівномірно.

• Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, за­йнятись аеробікою.

•  З'їсти морозиво — там є компонент, який покра­щує настрій.

• З'їсти банан: у ньому є сиротонін — гормон щастя. Постійні вправи на релаксацію знижують напру­ження в стресових ситуаціях. Необхідно слухати спокійну музику. Робити те, що подобається. Хобі — те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.

•  Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання. Не зловживати кавою, алкоголем. Носити одяг бажано синього та зеленого кольо­рів — вони заспокоюють.

•  Зі стресом можна впоратися, треба лише мати ба­жання та трохи вільного часу лише для себе. Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях — це збереже здоров'я і сприятиме успіху.

• Справжнє фізичне та психічне здоров'я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандар­там, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.