1. Особливості професійної діяльності офіс-адміністратора

 

Що має робити Офіс-адміністратор? 

Завдання 1. Ознайомитися з інформацією про професію «Офіс-адміністратор». 

    Формула професії.  Сьогодні для великих і малих компаній головним пріоритетом є стабільність. Тому вони покладаються на профе­сіоналів, які знають широкий спектр робіт у своїй галузі, ма­ють практичний досвід всіх ла­нок роботи та володіють певним колом знайомств та професій­ною інформацією. Для молодих працівників – це знак, що мож­ливостей швидко дорости до ди­ректорського крісла чи посади провідного спеціаліста стає все менше: необхідно розпочинати свою кар’єру з найпростіших професійних обов’язків, на яких можна проявити цілий ряд сво­їх особистих переваг та знань, отриманих у навчальних закла­дах. Тим більше, що успішні компанії, у якості кандидатур на керівні посади взагалі не роз­глядають тих, хто свого часу не попрацював на стартових про­фесійних позиціях. Рангові ке­рівники зобов’язані починати знизу, або мати уявлення про весь процес адміністрування в цілому та грамотно керувати персоналом.

     Це у повній мірі можна сказати про професію адміні­стратора. Без цієї посадової особи не обійтися у сучасному офісі, готельній сфері, турис­тичних комплексах, комерцій­них банках, салонах краси, вели­ких магазинах та торгівельних комплексах, приватних освітніх центрах та медичних установах, спортивних закладах – і це дале­ко не повний список потенцій­них місць роботи адміністрато­ра. Органи державної влади та органи місцевого самовряду­вання також потребують вели­кої кількості управлінців, тобто адміністраторів за професією. Графік роботи адміністратора може бути як традиційний робо­чий час, так і позмінний, інколи і почасовий, що дуже вигідно для молоді, яка ще й навчається.

Функціональні обов’язки адміністратора досить широкі та залежать від специфіки фір­ми, закладу, установи. У деяких компаніях адміністратор може виконувати декілька професій­них обов’язків одночасно: функ­ції офіс-менеджера, секретаря, референта, помічника керівни­ка, HR-менеджера (кадровика). Адміністратор є відповідальним за прийом, реєстрацію, розмі­щення, консультування клієн­ тів, працює з документацією, відповідає на телефонні дзвін­ки, координує роботу внутріш­ніх відділів компанії, проводить співбесіди із кандидатами на по­сади.

Інколи до адміністратора роботодавці висувають досить м’які вимоги: достатньо не­повної вищої освіти, наявність досвіду не обов’язково. Од­нак, останнім часом більшість роботодавців вимагають від претендентів на посаду адмі­ністратора вищої освіти за на­прямком роботи (менеджерів), знання іноземних мов, володін­ня цілим рядом комп’ютерних офісних програм, наявність знань ораторського мистецтва, досвід роботи у даній сфері є також бажаним. Крім того, ад­міністратор повинен мати добрі комунікативні навички, мати приємну зовнішність, уміти грамотно висловлюватися, во­лодіти навичками роботи із ді­ловою документацією, техні­кою спілкування по телефону, бути обізнаним із правилами поведінки у конфліктних ситу­аціях. До того ж, адміністратор повинен уміти планувати, пере­конувати, контролювати, бути здатним самостійно приймати рішення.

Оглядова характеристика професійної діяльності

Адміністратори – офісні працівники. Однак у них рід­ко випадає нагода перебувати лише на своєму робочому місці. Як правило, адміністратор по­винен бути комунікабельним та мобільним, тобто уміти спілку­ватися із різними людьми (спів­робітниками, клієнтами, парт­нерами, гостями, пересічними громадянами) і робити це у різ­них місцях: у офісі, у залі для пе­ремовин, у прес-центрах, у рес­торанах на ділових зустрічах, у офісах партнерів компанії. Май­бутньому офіс-менеджеру варто мати на увазі, що така робота є досить виснажливою для люди­ни малокомінукабельної, не го­тової до швидких і частих пере­міщень. Створити навколо себе комфорт дозволяє лише уміння адміністратора швидко перена­лаштовувати свій робочий час та переключатися із одних видів роботи на інші.  Адміністратор – одна з ланок системи управління під­приємства, і головним його завданням є організація та за­безпечення роботи офісу. Під офісом у даному випадку ро­зуміють відокремлений струк­турний підрозділ підприємства, який виконує адміністратив­ні функції та призначений для розміщення адміністративно- управлінського персоналу і здійснює взаємодію з клієнтами підприємства. 

Звідси перелік професійних обов’язків адміні­стратора. Умовно їх можна роз­ділити на п’ять груп:

1. Управлінські, що охо­плюють:

а) побудову організаційної структури офісу;

б) планування роботи офісу;

в) управління персоналом офісу – секретарями, кур’єрами, телефонними операторами, тобто розподілення між ними обов’язків, делегування повно­важень, організація навчан­ня персоналу, планування їх кар’єри і под.;

г) розробка та впроваджен­ня в офіс корпоративної культу­ри у відповідності з традиціями підприємства в цілому;

д) вироблення політики або традицій спілкування з клі­єнтами – привітання зі святами; знижки на товари; рекламні ак­ції і под.

2. Адміністративні. Ці обов’язки посадовця охоплю­ють організацію діловодства в офісі, побудову взаємостосунків між структурними підрозділа­ми, «зонування» офісу та под..

3. Господарські обов’язки. Вони розпочинаються із коорди­нування закупівля офісної тех­ніки, комплектуючий, витрат­них матеріалів та закінчуються керуванням щодо установлення обладнання, організації його технічного обслуговування, за­безпечення взаємодії із сервіс­ними компаніями.

4. Обов’язки контролю. Охоплюють інвентаризацію та ревізію матеріальних цінностей, атестацію персоналу, організа­цію внутрішньої звітності та за­ходи щодо контролю виконання поставлених завдань та впрова­джених проектів.

5. Звітні. Ці функції адміністратора передбачають організацію підготовки звітів для вищестоячого керівництва з метою контролю з боку остан­нього.

Таким чином, адміністра­тор – це працівник, від якого залежить якщо не половина, то досить значна частка успішного функціонування офісу. Це «клю­чова» посада, тому й вимоги до неї – підвищені.

        Сфери застосування професійних навичок

Професія адміністратора є досить молодою, однак через свою універсальність – затребу­ваною на ринку праці. Пересіч­ному громадянину важко уявити офіс, підприємства, установу чи іншу економічно-фінансову структуру, де б не працювали адміністратори. Варіюватися можуть лише їх функціональні обов’язки у залежності від виду діяльності підприємства. Варто зазначити, що адміністратори є виконавчою ланкою сучасного менеджменту, тому їх професій­не розгалуження досить широке і залежить воно, у першу чергу, від посадових обов’язків. У даний час використовується широке тракту­вання терміну «адміністратор» – і як керівника, і як працівника апарату управління, що займає постійну посаду і має по­вноваження в області прий­няття рішень з конкретних видів діяльності організації, працівника кадрової служби.

Визначають 3 категорії ад­міністраторів:

– адміністратори нижчо­го рівня управління (технічний рівень) – керівники, які займа­ються щоденними операціями та діями, що необхідні для за­безпечення ефективної роботи підприємства чи офісу;

– адміністратори серед­нього рівня управління (управ­лінський рівень): зайняті управ­лінням і координацією у межах організації. Вони узгоджують різноманітні форми діяльності та зусилля різних підрозділів організації;

– адміністратори вищо­го рівня управління (інститу­ціональний рівень): зайняті, в основному, розробкою дов­гострокових перспективних планів, встановленням цілей, адаптацією організації до різ­ного роду змін, управлінням відносинами між організацією та зовнішнім середовищем, ке­рування відділів, структурних підрозділів.

Адміністратори вищого рівня – не чисельна, але най­більш впливова категорія. Вони визначають загальні напрямки функціонування і розвитку ор­ганізації і її великих підрозділів, приймають ключові рішення щодо стратегії розвитку і по­точних справ, наділені повнова­женнями для придбання інших компаній, запуску нових вироб­ничих потужностей, наймання працівників і т.п. Діяльність їх характеризується масштабніс­тю і складністю, пріоритетом стратегічної і перспективної діяльності, найбільш тісними зв’язками із зовнішнім серед­овищем, розмаїтістю прийнятих рішень, напруженим темпом ро­боти. Проте, організації приво­дяться в рух середнім управлін­ським персоналом.

Адміністратори середньо­го рівня координують і контр­олюють роботу керівників низового рівня. У їхніх діях переважає рішення тактичних задач, що не виключає їхньої участі у розробці стратегічних проблем. Значну питому вагу в робочому часі цих працівників займає спілкування з клієнтами, партнерами, відвідувачами та іншими категоріями громадян.

Адміністратори низового рівня складають найчисельні­шу управлінську групу в орга­нізації. Вони відповідають за виконання виробничих завдань і використання ресурсів, їхня робота пов’язана з рішенням переважно тактичних і опера­тивних проблем. Вона характе­ризується розмаїтістю дій, що виконуються, частими перехо­дами від однієї задачі до іншої, коротким тимчасовим періодом реалізації прийнятих рішень, постійним спілкуванням з без­посередніми виконавцями (пра­цівниками). У структурі витрат робо­чого часу адміністраторів низо­вого рівня велике місце займа­ють контроль і інструктування підлеглих.

Професіограма

Управління як специфіч­ний вид людської діяльності відокремився у ході розподі­лу суспільної праці. Сутність управління, його функції і спе­цифіка визначаються, з одного боку, завданнями, які воно ви­рішує, з іншого, – його предме­том, засобами і самою роботою з управління.

Управлінська праця – пе­реважно розумова праця. Вона, хоча безпосередньо і не висту­пає творцем матеріальних благ, є невід'ємною частиною праці сукупного працівника. Неви­падково тому оцінка діяльності адміністратора (і, насамперед, вищого керівництва) пов'язана з результатами діяльності підпри­ємства.  Управлінська праця – це вид суспільної праці, осно­вним завданням якого є за­безпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і тру­дових колективів в цілому. Звідси – специфічні вимоги, які висуваються до адміні­страторів:

Домінуючий спосіб мис­лення: аналіз.

Професійна область: со­ціальна (суспільна) сфера.

Міжособистісна вза­ємодія: часто за типом «віч-на- віч».

Сфери застосування: су­часний офіс, готельне обслуго­вування, туристичні комплекси, банки, салони краси, великі ма­газини та торгівельні комплек­си, приватні освітні центри та медичні установи, спортивні за­клади, органи державної влади та органи місцевого самовряду­вання.

Функціональні обов’язки: функції офіс-менеджера, се­кретаря, референта, помічни­ка керівника, HR-менеджера; є відповідальним за прийом, реєстрацію, розміщення, кон­сультування клієнтів, працює з документацією, відповідає на телефонні дзвінки, координує роботу внутрішніх відділів ком­панії, проводить співбесіди із кандидатами на посади.

Базові знання: сучасний менеджмент, маркетинг, ка­дровий менеджмент, діловод­ство, робота з використанням оргтехніки, знання іноземних мов, володіння цілим рядом комп’ютерних офісних програм, наявність знань ораторського мистецтва, добрі комунікативні навички.

Умови роботи: у примі­щенні

Домінуючі види діяльності:

– виконання техніч­них функцій із забез­печення й обслуго­вування роботи офісу, організації чи їх підрозділів;

– одержання для адміністрації зве­день та звітів від пра­цівників підрозділів;

– організація прийому від­відувачів;

– організація телефонних переговорів з клієнтами партне­рами;

– ведення ділового листу­вання, сортування кореспонден­ції;

– здійснення роботи щодо підготовки засідань чи нарад (збір необхідних матеріалів, оповіщення учасників про час, місце, порядок денний засідан­ня чи наради, реєстрація учас­ників);

– оформлення звітів;

– підготовка протоколів засідань;

– укладання на прохан­ня керівника різних доповідей, листів, документів;

– забезпечення офісу кан­целярським приладдям, органі­заційною технікою, створення умов, що сприяють ефективній роботі колективу.

       Ділові якості адміністра­тора:

професійна май­стерність: високий рівень базової осві­ти, уміння працюва­ти з комп’ютерними програмними продукта­ми, знання основ роботи з докумен­тами, володіння державною та іноземними мовами;

організаторські якості: уміння організовувати власне робоче місце, раціонально пла­нувати розподілення обов’язків за часом виконання, забезпечу­вати своєчасне виконання що­денних операцій;

відповідальність та на­дійність: уміння нести відпові­дальність за завдання, покладені на працівника керівником;

ініціативність: уміння приймати самостійні рішення та виявляти ініціативу у межах пи­тань власної професійної компе­тенції, не чекаючи спеціальних вказівок керівника;

пунктуальність та ви­конавча дисципліна: точне та своєчасне виконання доручень і документів, своєчасна інфор­мація про зустрічі, перемовини, наради; уміння правильно спла­нувати заходи та строго викону­вати їх у встановлений час;

поінформованість: добре орієнтуватися у питаннях того напрямку діяльності, в якому працює його керівник, адміні­страція і підприємство в цілому; бути у курсі подій, що відбува­ються у відділах компанії;

відданість роботі, дипло­матичність, уміння зберігати службову таємницю: любов до обраної професії, розуміння її важливості, намагання по­стійно удосконалювати профе­сійну майстерність; працівник офісу повинен бути тактовним, ввічливим та доброзичливим із співрозмовником, незалеж­но від особистісного ставлення до нього. Неприпустимо розго­лошувати інформацію, що має секретний характер, а також інформацію, розголошення якої може завдати збитків бізнесу або окремій людині;

добра пам'ять: розви­вається працівником за ра­хунок власних здібностей запам’ятовування інформації, за рахунок раціонального вико­ристання сучасної оргтехніки та довідково-інформаційного апарату та пристроїв. Сучас­на наука має ряд рекоменда­цій щодо розвитку зорової та слухової пам’яті. Добре вико­ристовувати такі прийоми, як підкреслювання основних слів тексту, виділення головної дум­ки та опорних моментів тексту, запам’ятовування їх шляхом ба­гаторазового повторення і под.

Особистісні якості, інтер­еси і схильності:

комунікабельність: умін­ня легко встановлювати контакт із різними за характером і мане­рою поведінки людьми;

інтелігентність: уміння тактовно і ввічливо вести бесі­ду, стримувати і не виявляти не­гативних емоцій, дотримувати­ся прийняти у суспільстві норм поведінки, слідкувати за культу­рою власного зовнішнього ви­гляду та за охайністю робочого місця;

охайність: необхідно пам’ятати, що адміністратор (офіс-менеджер) є представни­ком компанії, а якість його робо­ти свідчить про рівень організа­торської та виконавчої культури фірми. Відповідно зовнішній вигляд, манери поведінки, куль­тура робочого місця мають бути ідеальними;

ввічливість: ввічливість та люб’язність, створення пси­хологічного комфорту в офі­су – обов’язок умілого адміні­стратора. У мовленні необхідно вживати ввічливі форми, не до­пускати фамільярності, звертан­ня на «ти». Будь-яка людина, що звернулася до адміністратора за поміччю, повинна бути впевне­на, що все буде зроблено якісно та вчасно;

допитливість: бажання підвищувати власний професій­ний рівень, цікавитися новинка ми спеціалізованої літератури, освоювати суміжні професії, відвідувати додаткові навчальні курси і под.

Якості, що перешкоджа­ють ефективності професійної діяльності:

– нездатність швидко пе­реключатися з одного виду ді­яльності на інший;

– нездатність працювати у підпорядкуванні, сильно ви­ражена схильність до лідерства, керівництва;

– повільність, нерозтороп­ність;

– невміння планувати влас­ну роботу;

– низький рівень розвитку усіх видів і типів пам'яті.

Медичні протипоказан­ня: – нервово-психічні захво­рювання; – дефекти зору й слуху; – виражені дефекти мови; – явні фізичні недоліки; – захворювання серцево- судинної системи;

Люди, які планують осво­їти і працювати адміністрато­ром, повинні мати стійку психі­ку. Неврівноважені, конфліктні, нестримані і нетерплячі люди не можуть працювати адміні­стратором. Крім того, люди із слабкою нервовою системою не можуть розраховувати на якіс­ну роботу. Вони постійно від­чуватимуть труднощі під час встановлення контактів, розгу­блюватимуться в нових умовах, швидко втомлюватимуться. Ро­бота адміністратора вимагає від людини міцного здоров'я і силь­ної нервової системи.

Санітарно-гігієнічні умо­ви та безпека праці. Професійна діяльність адміністратора нале­жить до розумової праці значної завантаженості. Великі переван­таження несуть нервова систе­ма, зоровий, слуховий і мовний аналізатори. Посаду адміністра­ тора можуть обіймати як жінки, так і чоловіки. Жінки більш спо­стережливі ніж чоловіки. Але це все не виключає якісного вико­нання посадових адміністратора чоловіками. Режим праці адміні­стратора визначається режимом праці офісу та навантаженням на особу посадових обов’язків. В основному, адміністратор має ненормований робочий день. Працює адміністратор у при­міщенні з побутовим мікроклі­матом. До несприятливих фак­торів можна віднести роботу на комп'ютері, напружений режим роботи, постійне чекання викли­ків керівника, робота з людьми, що потребує постійного нерво­вого напруження.

Повинен знати: основи наукової організації праці, пра­вила експлуатації персональ­них ЕОМ, правила орфографії й пунктуації, основи психології спілкування, естетики, етики, іноземну мову, діловодство.

Сучасні вимоги до адмі­ністраторів

– мати професійний імідж;

– добре володіти мовою і письмом;

– володіти хорошою пам'яттю;

– знати ораторське мисте­цтво;

– добре орієнтуватися у часі;

– тримати у порядку до­кументацію, швидко знаходити необхідні папери;

– уміти правильно оформ­ляти звіти, вести ділову пере­писку;

– освоювати розробки но­вітніх комп'ютерних програм для офісу;

– бути енергійним, прояв­ляти ініціативу;

– швидко знаходити вза­єморозуміння з колегами і клі­єнтами;

– підтримувати ефектив­ну роботу офісу у відсутності шефа;

– контролювати фінанси офісу;

– бути обачним в конфі­денційних, делікатних питаннях фірми

Заробіток та перспекти­ви зайнятості: Оплата праці адміністратора неоднакова у різ­них організаціях, фірмах, уста­новах. У державних установах адміністратори отримують за­робітну плату згідно з штатним розписом. Існують різні надбав­ки (за знання комп'ютерної спра­ви, іноземної мови), доплати за компетентність, премії. У при­ватних фірмах заробітна плата адміністратора висока і визна­чається угодою. Величина заро­бітку залежить від вимог і про­фесійної компетентності. Ринок праці постійно потребує адміні­страторів та менеджерів. Тому перспективи працевлаштування по закінченні навчання великі. Ризик безробіття невеликий.

Психологічні аспекти посади адміністратора

Особисті якості адмі­ністратора – це основа його успішної діяльності.

Якщо проаналізувати якості, необхідні для успішної діяльності адміністратора та просування його по кар’єрним сходинкам, то варто назвати на­ступні:

1. Бажання та уміння бути відповідальним. Необхідно на­вчитися бути відповідальним не тільки у бажаних, але й у важ­ких виробничих умовах.

2. Здатність до ризику. Ця якість виявляється у бажанні отримувати нові, більш складні завдання та виконувати їх з про­фесійним підходом.

3. Важливою ділянкою ро­боти адміністратора є взаємодія з людьми, уміння налагоджувати з ними хороші ділові стосунки.

4. Особистісна мотивація.

5. Роботу адміністратора необхідно «вміти робити». По­садові обов’язки адміністратор не передбачають фізичного на­вантаження і створення якихось матеріальних продуктів, але по­стійні міжособистісна комуніка­ція, інформаційне навантаження змушують людину перебувати у стресових ситуаціях, запобігти яким можна через відволікан­ня, скорочення навантаження, професійного релаксу. У «робо­чому» темпі цього важко досяг­ти, тому адміністратору варто постійно оволодівати новими способами і засобами управ­лінських дій: координування делегування повноважень, пла­нування і под. реакція адміні­стратора на труднощі повинна бути адекватною до виробничої можливості. Спокійний стан, розміреність роботи, її по черго­вість – одні із основних правил «умити працювати» адміністра­тором.

6. Велике значення у ро­боті адміністратора має успіх, тобто уміння бути вчасно у по­трібному місці у потрібний час. Успіх має й іншу сторону: тіль­ки задоволена людина може ви­являти бажання і здатність до виконання важких та відпові­дальних завдань. Успіх – гарний мотиватор у робот адміністрато­ра.

Якщо ви поставили перед собою кінцеву мету – викону­вати адміністративні функції, то ви повинні навчитися бути у центрі уваги, миттєво позбува­тися «поганих» настрою та са­мопочуття, володіти здатністю до самопожертвування собою та своїм часом заради виробни­цтва, умити знаходити «підход» до будь-якої людини.

Адміністратор – міцна сходинка до кар’єрного росту управлінця високого рангу.   

Завдання 2. Провести  SWOT аналіз своїх сильних та слабких сторін.

    Ознайомитися з особливістю складання SWOT-матриці. Заповнити таблицю.

 SWOT аналіз — це підхід до планування, заснований на виявленні внутрішніх і зовнішніх факторів об'єкта. Провівши такий аналіз, можна визначити:

Свої сильні сторони, які допоможуть у досягненні мети. Це можуть бути будь-які якості, знання чи вміння, що дають вам перевагу;
Слабкі сторони і вразливості. Людина не може бути спеціалістом в усьому. Тому, для виконання плану, можливо, доведеться звернутися до сторонніх ресурсів або окремих людей;
Зовнішні обставини. Найчастіше їх можна змінити, але це не означає, що ними не можна скористатися;
Зовнішні загрози. Якщо уникнути їх неможливо, то потрібно хоча б підготуватися. Для цього і потрібен аналіз SWOT.

Сильні сторони (Strengths)

Які властивості виділяють вас на тлі інших? Це можуть бути будь-які навички, освіта, зв'язок;
У якій справі у вас найбільше шансів досягти успіху?
Які ресурси є в наявності і які можуть бути отримані при потребі?
Яка якість є вашою сильною стороною на думку оточуючих?
Якими досягненнями ви можете похвалитися на даний момент?
Чим відрізняється ваша система цінностей від такої у оточуючих?

Слабкі сторони (Weaknesses)

Які завдання вам некомфортно виконувати?
Які ваші якості люди вважають слабким місцем?
Ви впевнені в корисності своєї освіти і отриманих навичок? Безпосередньо в розрізі досягнення мети, а не в загальному;
Чи є у вас негативні звички, що стосуються роботи? (Запізнення, запальність, відсутність стресостійкості і т.д.);
Чи є у вас такі особливості характеру, що блокують рух до мети?

Можливості (Opportunities)

В якому стані зараз перебуває сфера вашої діяльності? Яку перевагу це являє для вас?
Які інноваційні технології можуть пришвидшити досягнення мети?
Чи є у вас стратегічні контакти з іншими представниками галузі?
Які зміни і закономірності спостерігаються в індустрії і країні в цілому? Як це зможе допомогти вам?
Які помилки ви можете виділити з невдалого досвіду інших людей, які працюють в цій сфері?

Якщо у вас достатній рівень освіти, але не вистачає якихось навичок, то є два варіанти. Перший полягає в пошуку людей, у яких він є, а також нетворкінгу (формування зв'язків). Другий шлях — особисте освоєння, наприклад, можна записатися на курси з вивчення іноземної мови.

Загрози (Threats)

З якими труднощами ви стикаєтеся при виконанні робочих обов'язків?
Чи є у вас прямі конкуренти? (Наприклад, за підвищення);
Чи можуть ваші слабкі сторони застопорити рух до мети?

Завчасне прийняття своїх вразливостей і зовнішніх загроз допоможе продумати превентивні заходи, підготуватися до зустрічі з ними.

 SWOT аналіз моєї особистості

Сильні сторони	Слабкі сторони
Можливості	Загрози

Завдання 3.  Малюнковий тест:

А) “Три тварини“. Викладач пропонує намалювати  трьох тварин. Під кожним малюнком тварини треба написати по три властивості (риси, якості характеру), які притаманні їй.

Ключ до тесту:

перша тварина – це те, як ви бачите сам себе, з чим асоціюєте;

друга тварина – яким бачать вас інші люди, які вас оточують;

третя тварина – показує те, яким ви є насправді, з цієї точки зору, це є об’єктивна характеристика.

Висновок: цей коротенький експрес-тест приблизно показує, як сприймається особистість, Людина бачить себе з одного боку, Соціальне середовище, люди, що оточують – з іншого. А насправді ми можемо бути зовсім не такими якими себе уявляємо чи нас сприймають оточуючі. Часом, ми не можемо зрозуміти власних вчинків, бажань, думок. Не завжди з упевненістю сказати, як саме відреагуємо на ту чи іншу життєву ситуацію, які почуття у нас з’являться тощо.

Б)  Мій портрет в проміннях сонця. Намалюйте сонце, в центрі сонячного кола напишіть своє ім'я або намалюйте свій портрет. Потім уздовж кожного проміння напишіть всі свої переваги, все хороше, що ви про себе знаєте. Постарайтеся, щоб було якомога більше промінів. Це буде відповідь на питання: «Чому я заслуговую на повагу?

Завдання 3. Рольова гра “Незвичайна лавка”. Викладач  пропонує уявити, що вони знаходяться в чарівній крамниці, де він – продавець. Кожен учасник може обміняти риси (мудрість, сміливість, чесність тощо), яких, на його думку, забагато і ними можна поділитися з іншими, або ті, яких він хоче позбутися, на риси, яких не вистачає. Але існує ще одне правило: за кожну рису, бажання, ви маєте віддати свою рису або здібність. Обмін відбудеться, якщо хтось з групи захоче придбати вашу рису або здібність.